• безконечник

    1. У математиці: множина, кількість елементів якої не є скінченною; нескінченна множина.

    2. У техніці, розмовне: пристрій або механізм, що забезпечує безперервну подачу або рух чого-небудь (наприклад, паперу в принтері, плівки в кінокамері).

  • безкомпромісність

    Властивість або якість людини, що полягає в нездатності або небажанні йти на компроміси, поступки; принциповість, непохитність у відстоюванні своїх поглядів, переконань або інтересів.

    Поведінка, дії або ставлення, що характеризуються відсутністю будь-яких угод, поступок, навіть часткових; твердість, рішучість, іноді жорсткість.

    Абсолютна, непохитна відданість певним ідеалам, принципам або методам, що виключає будь-які відхилення чи пом’якшення.

  • безкомпресорність

    Властивість технічних систем (зокрема авіаційних двигунів), що характеризуються відсутністю компресора для підвищення тиску повітря або робочого середовища перед його подачею у камеру згоряння чи робочу порожнину.

    Стан або характеристика механізму, пристрою чи технологічного процесу, при яких стиснення газу, пари або іншого робочого тіла відбувається без використання окремого компресорного блоку, часто за рахунок інших принципів (наприклад, аеродинамічного ефекту в прямоточних двигунах).

  • безколісність

    1. Властивість за значенням прикметника “безколісний”; стан, коли щось не має коліс або не використовує їх для пересування.

    2. (у транспортному плануванні) Концепція або стан розвитку міського середовища, при якому пріоритет віддається пішохідному, велосипедному та громадському транспорту, а використання приватних автомобілів зведено до мінімуму або повністю виключено.

  • безколірність

    Властивість або стан предмета, явища, що позбавлені кольору, є ахроматичними (наприклад, білий, чорний, сірий).

    Переносно: відсутність яскравості, виразності, оригінальності; нічим не примітна, сіра, банальна сутність чого-небудь.

  • безкольоровість

    1. Властивість або стан того, що не має кольору; позбавленість будь-якого кольорового відтінку, абсолютна нейтральність у кольоровому сприйнятті.

    2. Переносно: відсутність яскравості, виразності, емоційного забарвлення; сірість, одноманітність, невиразність (про мову, стиль, образ життя тощо).

  • безкозирка

    1. Головний убір без козирка, зазвичай м’який, круглої або овальної форми, що був частиною форми деяких військових та цивільних відомств (наприклад, у флоті, учнів деяких навчальних закладів).

    2. Розмовна назва форменого головного убору (фуражки) без козирка, яку носили матроси військово-морського флоту.

  • безкнижжя

    Безкнижжя — власна назва, що позначає період в історії української літератури та культури, коли після скасування Гетьманщини (друга половина XVIII століття) та посилення національного та релігійного гноблення українською мовою практично не видавалися друковані книги, що призвело до значного занепаду писемності.

    Безкнижжя — переносно: стан культурного занепаду, брак освіти, духовної літератури або важливих знань у певному середовищі чи в суспільстві загалом.

  • безклопіття

    1. Відсутність клопоту, турбот; стан, коли ніщо не хвилює, не турбує, не викликає занепокоєння.

    2. (переносне) Легковажність, безтурботність як риса характеру або поведінки.

  • безклопітність

    Властивість за значенням прикметника “безклопітний”; стан, коли людина не має клопоту, турбот, тривог; безтурботність, безжурність.