1. У математиці: множина, кількість елементів якої не є скінченною; нескінченна множина.
2. У техніці, розмовне: пристрій або механізм, що забезпечує безперервну подачу або рух чого-небудь (наприклад, паперу в принтері, плівки в кінокамері).
Словник Української Мови
Буква
1. У математиці: множина, кількість елементів якої не є скінченною; нескінченна множина.
2. У техніці, розмовне: пристрій або механізм, що забезпечує безперервну подачу або рух чого-небудь (наприклад, паперу в принтері, плівки в кінокамері).
Приклад 1:
Світання Роси на Свіжому Листі Світання Рожі в М’якому Повітрі Світання Співучих Птахів Світання Далини крізь Плетиво Літорослів — безконечник гнучкого тіла для розкоші — обвити всю землю, вповити пустку Стеблом, дістатися Поля Неба — всюди понести зелений плин Сонця — всеосяжну Любов. І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Приклад 2:
Там, на гуральнi, нещастя, Андрiй вмер, може, он лежить довгий i нерухомий, а тут тi хати, соннi i тихi, одну минеш, друга встає на дорозi, як безконечник. За тином тин, за ворiтьми ворота… Чутно, як худоба в оборах важко сопе та Гафiйка нерiвне дихає поруч Маланки.
— Самчук Улас, “Марія”