Значення
- (Психологія) –
Властивість або якість людини, що полягає в нездатності або небажанні йти на компроміси, поступки; принциповість, непохитність у відстоюванні своїх поглядів, переконань або інтересів.
- (Психологія) –
Поведінка, дії або ставлення, що характеризуються відсутністю будь-яких угод, поступок, навіть часткових; твердість, рішучість, іноді жорсткість.
- (Філософія) –
Абсолютна, непохитна відданість певним ідеалам, принципам або методам, що виключає будь-які відхилення чи пом’якшення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безкомпромісність, р. безкомпромісності, д. безкомпромісності, з. безкомпромісність, о. безкомпромісністю, м. безкомпромісності, к. безкомпромісносте