1. Який складається з двох однакових або подібних частин, предметів; подвійний.
2. Який має вдвічі більшу міру, силу, розмір тощо; подвійний.
3. Який виражає число два (про граматичну категорію).
Словник Української Мови
1. Який складається з двох однакових або подібних частин, предметів; подвійний.
2. Який має вдвічі більшу міру, силу, розмір тощо; подвійний.
3. Який виражає число два (про граматичну категорію).
1. Який лише зовнішньо нагадує інформаційний за формою або призначенням, але не виконує основної функції інформування, часто будучи неповним, упередженим або маніпулятивним.
2. Створений або поширюваний з метою імітації об’єктивної інформації, але фактично спрямований на вплив, пропаганду або дезінформацію.
3. Про контент або повідомлення, що має ознаки інформаційного продукту (наприклад, стиль новини, документального фільму), але є фіктивним, перекрученим або суто суб’єктивним.
Власна назва сорту картоплі селекції Інституту картоплярства НААН України, що характеризується середньораннім строком дозрівання, округло-овальними бульбами з жовтою шкіркою та кремовою м’якоттю, стійкий до раку картоплі, відносно стійкий до фітофторозу.
1. У математиці — узагальнення поняття інтеграла, що визначається для функцій, які не є інтегровними в класичному розумінні (наприклад, за Ріманом або Лебегом), часто через граничні процеси або регуляризацію.
2. У фізиці та прикладних науках — формальний вираз або конструкція, що має структуру, подібну до інтеграла, і використовується в обчисленнях для опису величин, які не є звичайними інтегралами, але аналогічно входять до рівнянь або фізичних моделей.
1. У фізиці, зокрема в загальній теорії відносності — властивість системи відліку, яка рухається вільно (тобто під дією лише гравітаційних сил) у викривленому просторі-часі, але в межах досить малої області та протягом досить короткого часу наближено відповідає інерціальній системі відліку спеціальної теорії відносності, де виконуються закони руху Ньютона.
2. У техніці та прикладних науках — властивість динамічної системи, яка за певних умов або в певному діапазоні параметрів проявляє характеристики, близькі до інерційності, тобто здатність зберігати стан руху або спокою за відсутності зовнішніх впливів, але не є строго такою з фундаментальної точки зору.
1. (про число) Таке, яке можна точно подати у вигляді дробу, де чисельник є цілим числом, а знаменник — цілим степенем числа два (наприклад, 1/2, 3/4, 5/8).
2. (про дріб) Такий, що є двійково-раціональним числом; дріб виду m/2ⁿ, де m — ціле число, а n — невід’ємне ціле число.
1. (у фізиці, особливо в теорії відносності) Такий, що лише наближено, умовно є інерціальним; властивий системі відліку, яка рухається з прискоренням, але в межах певних умов (наприклад, локально або протягом обмеженого часу) її можна вважати інерціальною (нерухомою або такою, що рухається рівномірно і прямолінійно).
2. (у техніці, механіці) Такий, що має властивості, схожі на інерційні, але не є повною мірою інерційним через наявність зовнішніх сил, обмежень або особливостей конструкції.
1. Який використовує для представлення чисел або кодування інформації комбінацію двох систем числення: двійкової (з основою 2) та п’ятіркової (з основою 5).
2. Який стосується гібридної системи числення, де розряди числа представлені в одній із цих основ, або який працює на принципі перетворення між двійковим та п’ятірковим кодами.
1. Властивість об’єкта (функції, рівняння, фізичної системи тощо) зберігатися або змінюватися певним чином лише приблизно або за деяких умов, на відміну від повної (строгої) інваріантності.
2. У математиці та теоретичній фізиці — властивість бути інваріантним відносно перетворення не точно, а з точністю до доданка, що є дивергенцією деякої величини, або з урахуванням певних обмежень.
1. Пов’язаний із системою кодування десяткових чисел, де кожна десяткова цифра представлена чотирма двійковими розрядами (бітами).
2. Характерний для подання числової інформації, при якому десяткові цифри від 0 до 9 замінюються на їх двійковий еквівалент у чотирирозрядній формі (наприклад, код 8421).