двійково-десятковий

1. Пов’язаний із системою кодування десяткових чисел, де кожна десяткова цифра представлена чотирма двійковими розрядами (бітами).

2. Характерний для подання числової інформації, при якому десяткові цифри від 0 до 9 замінюються на їх двійковий еквівалент у чотирирозрядній формі (наприклад, код 8421).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |