1. (у математиці, фізиці, техніці) Такий, що зберігає свою форму, структуру або властивості лише за певних умов, при наближених або обмежених перетвореннях, тобто не є абсолютно незмінним (інваріантним), але демонструє стійкість у певному наближенні або для певного класу змін.
2. (у більш широкому вживанні) Умовно-сталий, майже незмінний; такий, що лише частково або зовні проявляє ознаки інваріантності.