1. (у фізиці, особливо в теорії відносності) Такий, що лише наближено, умовно є інерціальним; властивий системі відліку, яка рухається з прискоренням, але в межах певних умов (наприклад, локально або протягом обмеженого часу) її можна вважати інерціальною (нерухомою або такою, що рухається рівномірно і прямолінійно).
2. (у техніці, механіці) Такий, що має властивості, схожі на інерційні, але не є повною мірою інерційним через наявність зовнішніх сил, обмежень або особливостей конструкції.