Словник Української Мови
1. Філософсько-світоглядна концепція, що розглядає весь світ, природу та суспільство як результат закономірного, поступового та безперервного розвитку (еволюції).
2. Напрям у біології та соціальних науках XIX–XX століть, що визнає еволюцію (переважно за Ч. Дарвіном) основним чинником розвитку живої природи та людського суспільства.
3. Релігійно-філософська течія (переважно у католицизмі кінця XIX – початку XX ст.), що намагалася поєднати догмати християнства з науковою теорією еволюції.
1. Місце, де водяться гадюки; зграя гадюк.
2. Рослина з родини зонтичних, отруйна багаторічна трава з характерним неприємним запахом, наукова назва — цикута (Cicuta virosa).
3. Рослина з родини ароїдних, наукова назва — аронник (Arum).
4. Заст. Той, хто займається збиранням або продажем гадюк для виготовлення ліків.
Властивість речовини, що характеризує її здатність нелегко плавитися, розтоплюватися або переходити в рідкий стан при нагріванні; низька здатність до плавлення.
1. Такий, що перебуває в процесі еволюції, поступового розвитку, ускладнення чи зміни; такий, що розвивається.
2. (У біології) Організм, вид або інша біологічна система, що зазнає змін у своїх спадкових ознаках впродовж поколінь; такий, що еволюціонує.
Властивість речовини, яка погано розчиняється у певному розчиннику або за певних умов; низька здатність до розчинення.
Власна назва наукової статті з ботаніки, опублікованої у 1964 році, в якій вперше було описано новий для науки вид рослин — Stipa × anomala P.A. Smirn. (ковила аномальна).
1. Дерев’яна покрівельна деталь у вигляді тонкої дощечки з клиноподібним перерізом або зі скошеним краєм, що укладається внахлест для утворення водонепроникного покриття дахів.
2. Застаріла назва для будь-якої тонкої дерев’яної пластини, луски, що відколюється від колоди.
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “гадюка”: невелика змія родини гадюкових, отруйна.
2. Розм. про злу, підступну, образливу жінку або дівчину.
3. Бот. Народна назва отруйної рослини з родини жовтецевих (лат. *Delphinium*), відомої також як живокіст, рогаті волошки, сокирки.
Поступово розвиватися, змінюватися, проходити певні стадії розвитку, зазвичай від простішого до складнішого, від нижчого до вищого.
Власна назва науково-популярної книги українського письменника та популяризатора науки Олега Фейгіна, присвяченої складним математичним задачам і парадоксам.