важкотопкість

[ʋɑʒkotopkistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Властивість речовини, що характеризує її здатність нелегко плавитися, розтоплюватися або переходити в рідкий стан при нагріванні; низька здатність до плавлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. важкотопкість, р. важкотопкості, д. важкотопкості, з. важкотопкість, о. важкотопкістю, м. важкотопкості, к. важкотопкосте

Більше записів