Властивість речовини, яка погано розчиняється у певному розчиннику або за певних умов; низька здатність до розчинення.
важкорозчинність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість речовини, яка погано розчиняється у певному розчиннику або за певних умов; низька здатність до розчинення.
Відсутні