Словник Української Мови
1. (у фізиці) Здатність деяких речовин, зокрема солей урану, під дією світла виділяти електричні заряди, що виявляється у їхньому впливі на фотопластинку або в іонізації повітря; властивість випромінювання викликати фотохімічні реакції або люмінесценцію.
2. (у метеорології) Сумарна інтенсивність сонячної радіації (прямої та розсіяної), що надходить на земну поверхню за певний проміжок часу.
Актинобацильоз — інфекційна хвороба тварин, здебільшого великої рогатої худоби та свиней, що характеризується утворенням абсцесів у м’яких тканинах (часто в язиці, гортані, шлунку) та лімфатичних вузлах; спричинюється бактеріями роду Actinobacillus.
1. Графічний запис інтенсивності сонячної радіації (випромінювання), отриманий за допомогою спеціального приладу — актинографа.
1. Прилад для автоматичного записування інтенсивності сонячної радіації (променистої енергії).
2. Прилад для автоматичного записування тривалості сонячного сяйва.
Актинодерматоз — захворювання шкіри, спричинене тривалою дією сонячного проміння (ультрафіолетової радіації) або штучних джерел ультрафіолету.
1. (фіз., заст.) Розділ фізики, що вивчає явища, пов’язані з дією світла на електричні процеси, зокрема фотоелектричний ефект; фотоелектрика.
1. (фіз.) Пов’язаний з актиноелектричтом, тобто з явищем іонізації газу під дією ультрафіолетового випромінювання.
2. (заст.) Таке, що стосується взаємодії світла та електрики; фотоелектричний.
1. (у хімії) що стосується актиноїдів — ряду з 15 радіоактивних хімічних елементів від актинію до лоуренсію, які мають схожі властивості та розміщуються в окремому рядку періодичної системи елементів.
2. (у фізиці, техніці) властивий актиноїдам, характерний для них; такий, що містить актиноїди або пов’язаний з їх використанням (наприклад, актиноїдні елементи, актиноїдне паливо).
1. (у ботаніці) такий, що має квітки або плоди, розташовані променисто або симетрично навколо центральної осі.
2. (у ботаніці) що стосується актинокарпії — типу плодів або суцвіть, для яких характерна промениста симетрія.
Мінерал класу силікатів, різновид амфіболу, що має волокнисту або голчасту структуру і забарвлення від зеленувато-сірого до темно-зеленого; силікат кальцію, магнію та заліза.