Словник Української Мови
1. Пристрій для приманювання сомів під час риболовлі, що складається з руків’я, водовідбійника та металевої або кістяної п’яточки, який при ударі об воду видає характерний звук (квокання).
2. Характерний звук (глухий, короткий удар), що видається таким пристроєм або схожий на нього.
1. Хімічний процес: видаляти воду або водень з хімічної сполуки.
2. Біохімічний процес: видаляти воду з органічних речовин або живих тканин, що часто призводить до порушення їх функцій або структури.
Кводлібет (від лат. quod libet — «що завгодно») — музична форма, в якій поєднуються кілька самостійних, часто контрастних мелодій або фрагментів відомих музичних творів.
Кводлібет — невеликий вокальний або інструментальний твір гумористичного характеру, побудований на вільному поєднанні різноманітних, іноді популярних, мелодійних тем.
Кводлібет — у широкому сенсі: літературний або музичний твір, створений на основі вільного вибору та комбінування різнорідних елементів, цитат або тем.
Пов’язаний з дегідрохолевою кислотою, стероїдною жовчною кислотою, що є продуктом окиснення холевої кислоти.
1. Власна назва персонажа — клоуна-циркача з однойменного радянського музичного фільму-казки 1974 року режисера Леоніда Нечаєва, який своїм смішним виглядом і постійним вигуком «кво-кво» розважає дітей.
2. Розмовне звертання або прізвисько, що імітує звук качиного крякання (від утворення «ква-ква»), яке вживають, звертаючись до качки або до людини з відповідними рисами поведінки чи зовнішності.
Кво варранто (лат. quo warranto — «яким правом») — судовий наказ або позов, яким вимагається довести законність певних дій чи повноважень державного органу, посадової особи чи корпорації.
Кво варранто — судовий процес, започаткований у англійському загальному праві, метою якого є запобігання зловживанню владою шляхом оскарження права особи на зайняття посади або здійснення конкретних дій.
Кво варранто — у сучасному праві (наприклад, у США) — особливе судове провадження, за допомогою якого офіційно ставиться під сумнів законність створення або діяльності юридичної особи (корпорації) або права особи на зайняття певної посади.
Хімічний термін, що позначає органічну сполуку, в молекулі якої атоми водню заміщені на атоми фтору, тобто сполуку, що пройшла процес дегідрофторування (відщеплення водню та фтору або гідрофториду HF).
1. Виражати невдоволення, нарікання, скаржитися на щось, часто з відтінком плаксивості або роздратування.
2. (Розм.) Плакати, хлипати, вити (переважно про дітей або зневажливо про дорослих).
1. (у медицині та біохімії) Прикметник, що стосується процесу видалення води зі слизу або характеризує речовину, яка викликає таке видалення; зневоднюючий слиз.
2. (у фармакології) Прикметник, що описує лікарський засіб, спрямований на зменшення утворення або згущення слизу в дихальних шляхах (наприклад, при кашлі).
1. Про людину або тварину: видавати різкі, високі, часто тривожні або скаржливі звуки, голосно плакати, верещати (зазвичай від болю, страху, незадоволення).
2. Переносно: голосно та нав’язливо скаржитися, нарікати, виражати невдоволення.