1. Пов’язаний з дедукцією, заснований на ній; такий, що здійснюється шляхом дедукції, логічного виведення від загального до окремого.
2. Характерний для дедуктивного методу міркування або аналізу.
Словник Української Мови
1. Пов’язаний з дедукцією, заснований на ній; такий, що здійснюється шляхом дедукції, логічного виведення від загального до окремого.
2. Характерний для дедуктивного методу міркування або аналізу.
1. Народна назва самки дикої качки (Anas platyrhynchos), яка характерно квокче під час висиджування яєць і піклування про каченят.
2. У мисливській лексиці — загальна назва для самиць різних видів качок, що гніздяться на землі (наприклад, крижня, чирка, широконіски).
3. У переносному значенні — жартлива або зневажлива назва неповороткої, незграбної жінки або дівчини.
1. Який стосується синтетичного волокна “дедерон” (німецький аналог поліамідного волокна “капрон” або “нейлон”), виготовлений з нього або має його властивості.
2. Який виготовлений з тканини на основі такого волокна (про одяг, вироби тощо).
Квоктатися — дієслово, яке вживається переважно в діалектах та народній мові для позначення дії, пов’язаної з квоктанням курки, що висиджує яйця або кличе курчат; сидіти на яйцях, висиджувати пташенят (про курку).
У переносному значенні — довго, старанно та уважно сидіти над чимось, займатися чимось поступово і ретельно (часто з відтінком іронії або несхвалення).
1. Стосовний до творчості, життя чи ідей українського письменника, публіциста та громадського діяча Володимира Діда (Володимира Дідовича), характерний для них.
2. Стосовний до персонажа народних казок Діда (Діда-Всевіда), пов’язаний із ним.
Про курку: видавати характерні звуки після знесення яйця або при закликання куренят.
Переносно про людину: говорити багато, швидко і безглуздо, базікати.
1. (заст.) Батько діда, прадід; предок у третьому колі родини.
2. (перен., заст.) Далекий предок, пращур; той, хто жив у давні часи.
Квоктання — процес виробництва квокуванням (характерних звуків для приваблення сомів) під час риболовлі.
Квоктання — дія за значенням дієслова “квоктати”; видавання ритмічних звуків за допомогою спеціального пристрою (квока).
Власна назва персонажа — улюбленого пінгвіна з дитячого мультсеріалу «Казковий патруль», який говорить виключно своїм ім’ям «Квок-квок».
Втрачати молекули води, віддавати воду зі своєї хімічної структури внаслідок певної реакції або фізико-хімічного процесу.