1. Який стосується дедукції, заснований на дедукції; властивий дедукції.
2. Який отримано шляхом дедукції, логічного виведення від загального до окремого.
-
квоління
1. (діал.) Дія за значенням дієслова “кволити” — знесилення, виснаження організму; стан млявості, немочі.
2. (перен., рідк.) Про стан нерішучості, вагань, коли людина не має сили волі для вчинку; малодушність.
-
дедукуватися
1. (у логіці) бути результатом дедукції; виводитися, випливати з певних загальних положень як логічний наслідок.
2. (у розмовній мові) робити висновки, міркувати логічно, послідовно виводячи одне з іншого.
-
кволостеблий
Який має кволий, тонкий, слабкий стебель.
-
кволо
1. Недостатньо сильно, мляво, без енергії (про дію, рух, прояв почуттів тощо).
2. Недостатньо голосно, тихо, ледве чутно (про звук, мову).
3. Недостатньо яскраво, тьмяно (про світло, колір).
4. Недостатньо інтенсивно, слабо (про фізичні явища, стан).
-
дедукувати
1. Логічно виводити, робити висновок на основі наявних даних або загальних принципів; здійснювати дедукцію.
2. Визначати, встановлювати щось шляхом міркувань, що йдуть від загального до конкретного.
-
кволитися
Кволитися — рідко вживане дієслово, що означає бути кволим, слабким, неміцним; виявляти ознаки фізичної чи моральної немочі, в’ялості.
-
дедуктивно
1. На основі дедукції, шляхом логічного виведення приватних висновків із загальних положень; від загального до окремого.
2. У спосіб, властивий дедуктивному методу міркування, що ґрунтується на застосуванні правил логіки для аналізу конкретних явищ на основі загальних законів або принципів.
-
кволий
1. Слабкий, неміцний, квений; такий, що не має достатньої сили, міцності, стійкості (про живих істот, рослини, частини тіла).
2. Нездоровий, хворобливий, ослаблений; такий, що викликає відчуття жалю, співчуття (про людину, її стан, вигляд).
3. Перен. Нестійкий, невиразний, неяскравий; такий, що не має сили виразу, переконливості (про почуття, думки, вчинки тощо).
-
кволенький
1. Зменшувально-пестливий варіант до прикметника “кволий”: дуже слабкий, тендітний, ніжний, крихкий (переважно про живу істоту або рослину).
2. (переносне значення) Незначний за силою вияву, інтенсивністю; ледве помітний, слабкий (про явища, відчуття тощо).