1. Пов’язаний з дедукцією, заснований на ній; такий, що здійснюється шляхом дедукції, логічного виведення від загального до окремого.
2. Характерний для дедуктивного методу міркування або аналізу.
Словник Української Мови
Буква
1. Пов’язаний з дедукцією, заснований на ній; такий, що здійснюється шляхом дедукції, логічного виведення від загального до окремого.
2. Характерний для дедуктивного методу міркування або аналізу.
Приклад 1:
Умовивід дедуктивний – різновид умовиводу, при якому вла- стивості класу предметів переносяться на властивості конкретного представника цього класу.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”