Значення
-
Власна назва персонажа — клоуна-циркача з однойменного радянського музичного фільму-казки 1974 року режисера Леоніда Нечаєва, який своїм смішним виглядом і постійним вигуком «кво-кво» розважає дітей.
-
Розмовне звертання або прізвисько, що імітує звук качиного крякання (від утворення «ква-ква»), яке вживають, звертаючись до качки або до людини з відповідними рисами поведінки чи зовнішності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кво-кво, р. кво-кво, д. кво-кво, з. кво-кво, о. кво-кво, м. кво-кво, к. кво-кво