квок

[kʋok] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Пристрій для приманювання сомів під час риболовлі, що складається з руків’я, водовідбійника та металевої або кістяної п’яточки, який при ударі об воду видає характерний звук (квокання).

  2. Характерний звук (глухий, короткий удар), що видається таким пристроєм або схожий на нього.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квок, р. квоку, д. квокові, з. квок, о. квоком, м. квокові, к. квоку

Більше записів