квичати

1. Про людину або тварину: видавати різкі, високі, часто тривожні або скаржливі звуки, голосно плакати, верещати (зазвичай від болю, страху, незадоволення).

2. Переносно: голосно та нав’язливо скаржитися, нарікати, виражати невдоволення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |