1. Стосовний до деки, призначений для неї (у музичних інструментах).
2. Виготовлений з деки, що складається з деки (про музичний інструмент або його частину).
-
келійність
Властивість за значенням прикметника “келійний”; стан існування в келії, відокремлено від зовнішнього світу, характерний для чернечого життя.
У монастирській архітектурі — принцип планування, за якого житлові приміщення (келії) чернеців окремі, ізольовані одне від одного, на відміну від загальножиттєвих дорміторіїв.
-
келійно
1. Прислівник до слова “келійний”, що означає: так, як властиво келії, монастиреві; у спосіб, характерний для усамітненого, аскетичного життя чернеця або затворника.
2. Переносно: дуже скромно, бідно, аскетично, без будь-яких надмірностей і розкошів.
-
декласуватися
1. Втратити колишній соціальний статус, становище у суспільстві, опуститися до нижчих верств населення.
2. Втратити характерні риси, якості чи свідомість своєї соціальної групи (класу).
-
келійниця
1. Жінка, яка живе в келії, переважно монахиня або самітниця, що веде аскетичний спосіб життя.
2. У давнину — жінка, яка обслуговувала келії в монастирі або виконувала в них господарські роботи.
-
декласувати
1. Позбавити когось або щось колишнього соціального стану, суспільного становища, знизити в соціальному плані; зробити декласованим.
2. Втратити свій попередній соціальний стан, зв’язок з певним суспільним класом; стати декласованим.
-
келійник
1. Ченцівський послух у монастирі, який допомагає у господарських справах іншим монахам або настоятелю, часто виконуючи роботу в їхніх келіях.
2. У Київській Русі та в Україні до XVIII століття — особа, яка перебувала на службі у високопоставленого духовного чина (наприклад, єпископа) і виконувала різні доручення, часто поєднуючи обов’язки слуги, писаря або управителя.
-
декласований
1. Позбавлений зв’язку зі своїм соціальним класом, що опустився в соціальному становищі, втративши колишній статус, рівень життя та спосіб існування.
2. Про людину, що втратила моральні принципи, гідність, культурний рівень, характерні для її кола; морально падналий.
-
келійний
1. Який стосується келії, призначений для неї або знаходиться в ній.
2. Який має риси замкненості, відокремленості, вузькості кругозору, властиві життю в келії.
-
декларуватися
1. Офіційно заявляти про себе, свої наміри, переконання або статус; проголошувати себе кимось або чимось.
2. У мистецтві (про твір, автора тощо): свідомо та відкрито виражати певні ідейні позиції, естетичні принципи або творчу платформу.
3. У фізиці, хімії (про величину, властивість): бути визначеним, заявленим або описаним у відповідній документації, специфікації.