1. Жінка, яка живе в келії, переважно монахиня або самітниця, що веде аскетичний спосіб життя.
2. У давнину — жінка, яка обслуговувала келії в монастирі або виконувала в них господарські роботи.
келійниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |