1. Зменшувально-пестлива форма від слова “келія”: невелика келія, маленька монастирська кімната для проживання ченця або черниці.
2. Переносно: дуже маленька, тісна кімната або приміщення, схоже на монастирську келію.
Словник Української Мови
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “келія”: невелика келія, маленька монастирська кімната для проживання ченця або черниці.
2. Переносно: дуже маленька, тісна кімната або приміщення, схоже на монастирську келію.
Келіана — власна назва рідкісного жіночого імені, що вживається в українській мові.
Келіана — власна назва (топонім) невеликого населеного пункту або місцевості, що походить від однойменного імені.
1. Офіційно заявляти, проголошувати, публічно оголошувати щось (наприклад, принципи, наміри, політичний курс).
2. У сфері митних відносин: подавати митній службі встановлену законом письмову заяву (декларацію) про товари, багаж, кошти тощо, що переміщуються через митний кордон, з зазначенням необхідних відомостей.
3. У бухгалтерському обліку та оподаткуванні: подавати до контролюючих органів встановлену звітність (декларацію) про доходи, майно тощо.
Кельце — місто в Польщі, адміністративний центр Свентокшиського воєводства, історично відоме з XII століття.
1. (Celtic Promise) Назва великого діаманта вагою 62,13 карата, знайденого в копальні “Вікторія” в Південній Африці у 1919 році; камінь має подушкоподібну форму та відрізняється рідкісною чистотою та інтенсивним блакитним кольором.
2. (Celtic Promise) Назва одного з найбільших круїзних лайнерів компанії “Celtic Cruise Line”, побудованого у 2003 році.
1. Офіційно оголошений, проголошений або заявлений, зазвичай у письмовій формі або в установленому порядку.
2. Такий, що задекларований (наприклад, у митних, податкових чи інших документах) як відповідний дійсності.
1. Стосується кельтів — стародавніх індоєвропейських народів, що в першому тисячолітті до нашої ери населяли значну частину Західної та Центральної Європи, а також їхньої культури, історії, побуту.
2. Стосується сучасних народів та етнічних груп, що походять від стародавніх кельтів і зберігають їхню культурно-мовну спадщину (наприклад, ірландці, шотландці, валлійці, бретонці).
3. Стосується групи споріднених індоєвропейських мов, що походять від мови стародавніх кельтів (наприклад, ірландська, шотландська гельська, валлійська, бретонська).
1. Який стосується декларації (офіційної або публічної заяви), містить її або має її характер.
2. Який має формальний, заявлений характер, але не підкріплений реальними діями або практичним втіленням; голослівний.
1. Представниця кельтських народів, що населяли значну частину Західної Європи в стародавні часи.
2. Жінка або дівчина кельтського походження.
1. Загальна назва мов, культур, релігійних вірувань, мистецьких та архітектурних традицій, а також суспільних інститутів народів кельтської групи.
2. Елемент (слово, фразеологізм, граматична чи стилістична особливість) у будь-якій мові, запозичений з кельтських мов або утворений за їх зразком.