Який має велику, виступаючу вперед дзюбу (про птахів).
Який має виступаючий, загнутий додолу ніс, схожий на дзюбу (про людей).
Уживається як прізвисько або прізвище.
-
клопітливість
Властивість за значенням прикметника “клопітливий”; старанність, ретельність, супроводжені турботою, дрібними справами або певними труднощами.
Відчуття тривоги, непокою, занепокоєння; стан, коли щось викликає клопіт.
-
клопітливо
1. Прислівник до слова “клопітливий”; так, що вимагає багато клопоту, турбот, зусиль; обтяжливо, труднощі.
2. Прислівник до слова “клопітливий”; старанно, ретельно, з великою увагою до деталей.
-
дзюбати
1. (про птахів) Дзьобом ударяти, клювати, дзьобати.
2. (переносно, розмовне) Їсти, споживати їжу (часто з відтінком грубуватості або іронії).
-
клопітливий
1. Який потребує багато клопоту, турбот, старань; пов’язаний з клопотами, труднощами.
2. Який виявляє старанність, ретельність; старанний, ретельний.
-
дзюбаний
Який має дзюбу (великий, виступаючий ніс або рот).
Який стосується або належить особі на прізвище Дзюба.
-
клопітко
1. (від прикметника “клопітний”) Прислівниковий вираз, що означає виконання дії з великими турботами, клопотами, зусиллями або незручностями.
2. (від дієслова “клопотати”) Прислівниковий вираз, що вказує на стан заклопотаності, поринулості в турботи або на дію, пов’язану з клопотанням, метушнею.
-
дзюб
1. (орнітол.) Твердий роговий покрив, що вкриває щелепи птаха; дзьоб.
2. (перен., розм.) Про виступаючу вперед частину чого-небудь, зазвичай гостру або закруглену.
-
клопіткий
1. Який потребує багато клопоту, турбот, старань; пов’язаний із труднощами, незручний у виконанні або обслуговуванні.
2. Який викликає клопіт, непорядок; обтяжливий, нав’язливий, докучливий (про людину).
-
дзьобоподібно
У формі, що нагадує дзьоб птаха; подібно до дзьоба.