Древослів

Словник Української Мови

  • клопотатися

    1. Докладати зусиль, прагнути здійснити, влаштувати щось, піклуватися про щось або когось, зазвичай пов’язане з певними турботами, ходами, зверненнями до когось.

    2. Бути зайнятим, захопленим якоюсь справою, працювати над чимось із завзяттям.

    3. Застаріле: турбуватися, непокоїтися через щось.

  • дзьобнути

    1. Один раз різко вдарити дзьобом, клюнути.

    2. Розм. Випити (зазвичай алкогольного напою), зробити ковток.

    3. Розм. З’їсти невелику кількість їжі, перекусити.

  • клопотати

    1. Докладати зусиль, прагнути здійснити щось, піклуватися про щось або про когось, займатися якоюсь справою, часто пов’язаною з турботами або ходатайствами.

    2. (застаріле) Викликати клопіт, турбувати, непокоїти когось.

  • дзьобатися

    1. Обережно, повільно або з цікавістю розглядати, перебирати, досліджувати щось дрібне, часто пальцями або тонким предметом.

    2. Їсти без апетиту, повільно, дрібними шматочками або краплями (про птахів, іноді про людей).

    3. Розмовне: чіплятися, прискіпуватися до когось з приводу дрібниць, зауважувати.

  • клопотання

    1. Офіційна письмова чи усна прохання, звернення до установи, організації або посадової особи з певним проханням, скаргою чи пропозицією.

    2. Дія за значенням дієслова “клопотати”; турбота, старання, метушня, спрямовані на вирішення якоїсь справи або досягнення мети.

  • дзьобатий

    Який має дзьоб або виступаючу, загострену частину, схожу на дзьоб.

    У переносному значенні: з гострим, витягнутим уперед підборіддям або носом (про риси обличчя людини).

  • клопогін

    1. Рід рослин родини айстрових (Asteraceae), представники якого мають специфічний різкий запах, що відлякує комах, зокрема клопів.

    2. Народна назва деяких ароматичних трав’янистих рослин, зокрема виду пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), яку традиційно використовують для боротьби з клопами та іншими шкідниками.

  • дзьобати

    1. Клювати, дзьобом хапати їжу (про птахів).

    2. Перен., розм. Їсти невеликими шматочками, повільно або без апетиту.

    3. Перен., розм. Легко, без особливих зусиль перемагати супротивника (у спорті, змаганнях).

    4. Розм. Ледве чіплятися, несильно вдаряти (наприклад, про дощ).

  • клоповий

    1. Який стосується клопів (насекомих родини клопових), властивий їм або призначений для боротьби з ними.

    2. Який стосується рослини клоповик (родовища Chenopodium), зроблений з неї або властивий їй.

  • клоп

    1. Дрібна комаха з колючо-сосучим ротовим апаратом, що харчується переважно рослинними соками або кров’ю тварин і людини; представник ряду Hemiptera (напівтвердокрилих).

    2. Переносно — про настирливу, неприємну людину, яка докучає іншим.

    3. Розмовне, застаріле — пристрій для виявлення підслуховувальної апаратури.