Словник Української Мови
1. (від англ. Zeus — Зевс) Власна назва головного божества давньогрецької міфології, верховного бога-громовержця, батька богів і людей, що панує на горі Олімп; відповідає римському Юпітеру.
2. (переносно, книжн.) Символ верховної, абсолютної влади; могутній правитель або авторитет.
Клонорхоз — паразитарне захворювання людини та тварин, спричинене трематодами роду Clonorchis (зокрема, Clonorchis sinensis — китайський двовуст), що характеризуються ураженням печінки та жовчовивідних шляхів.
1. (діал.) Шуміти, гомоніти, видавати гучні звуки (про натовп людей, тварин тощо).
2. (діал., перен.) Бурхливо проявлятися, інтенсивно відбуватися (про явища природи, почуття тощо).
Клонодим — власна назва, що позначає рід викопних морських тварин класу голкошкірих, споріднених з сучасними морськими ліліями, які існували в ордовицькому періоді палеозойської ери.
1. (Про комах) Видавати характерний гул, дзвеніти, бренчати крильцями під час польоту.
2. (Розм.) Гомоніти, шуміти, говорити багато й голосно (переважно про натовп).
3. (Перен., розм.) Відчувати сильний шум у голові, дзвеніти (наприклад, від втоми, хвороби).
1. Створений штучним шляхом за допомогою методу клонування, що полягає в отриманні генетично ідентичних організмів, клітин або молекул ДНК з використанням біотехнологічних процедур.
2. Відтворений, продубльований або скопійований з оригіналу з високим ступенем точності, часто у переносному значенні (про продукти, технології, ідеї тощо).
1. Вигук, що імітує різкий, рвучкий звук, який видає струна музичного інструменту (найчастіше бас-гітари) при щипковому ударі пальцем або медіатором.
2. Власна назва (термін) для характерного прийому гри на бас-гітарі (слеп, т.зв. “слэп”), коли струну різко відтягують і відпускають, через що вона ударяється об лади, створюючи різкий перкусійний звук, що позначається саме цим вигуком.
1. Нахилятися, схилятися вниз або в певному напрямку під власною вагою або від зовнішнього впливу (про рослини, предмети тощо).
2. Наближатися до завершення, кінця (про час, явище).
3. Мати тенденцію, схильність до чогось; бути спрямованим до певного результату, стану.
4. (у пасивній формі “клониться”) Бути призначеним, вирішеним на чиюсь користь (переважно про долю, щастя, перемогу).
1. Нахиляти, схиляти щось у певному напрямку, знижувати вертикальне положення.
2. Перен. Схиляти до чогось, спонукати, примушувати прийняти певну думку, рішення або вчинити певним чином.
3. (у безособовій формі “клонить”) Викликати сонливість, бажання спати; також про прагнення, нахил до чого-небудь (наприклад, “клонить до меланхолії”).
4. (застаріле) Вести, направляти когось кудись, супроводжувати.