Значення
-
Дрібна комаха з колючо-сосучим ротовим апаратом, що харчується переважно рослинними соками або кров’ю тварин і людини; представник ряду Hemiptera (напівтвердокрилих).
-
Переносно — про настирливу, неприємну людину, яка докучає іншим.
-
Розмовне, застаріле — пристрій для виявлення підслуховувальної апаратури.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клоп, р. клопа, д. клопові, з. клопа, о. клопом, м. клопі, к. клопе
Походження слова (Етимологія)
Слово «клоп» позначає комаху-блощицю (Cimex lectularius). Воно, ймовірно, запозичене з російської мови, де «клоп» означає те саме. У споріднених слов’янських мовах є відповідники: білоруське «клоп», болгарське «клопуш», сербохорватське «клоп» (кліщ), словенське «klop». Ці слова походять від праслов’янського *klopъ, яке має кілька тлумачень: одні вчені пов’язують його з дієсловом *klepati («бити»), інші — з болгарським «клопам» («бити, шуміти, кишіти»), треті — з російським «кляпик» (короткий широкий ніж), а дехто вважає його спорідненим з латинським culex («комар»). Також існує версія про зв’язок з праслов’янським *klopiti («бити, стукати»), що підтверджується такими формами, як польське kłopić się («сперечатися, клопотатися») та чеське klopiti («перевертати»).