1. Прислівник до слова “клопітливий”; так, що вимагає багато клопоту, турбот, зусиль; обтяжливо, труднощі.
2. Прислівник до слова “клопітливий”; старанно, ретельно, з великою увагою до деталей.
Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слова “клопітливий”; так, що вимагає багато клопоту, турбот, зусиль; обтяжливо, труднощі.
2. Прислівник до слова “клопітливий”; старанно, ретельно, з великою увагою до деталей.
Приклад 1:
— Все ж таки треба б перев’язати і заживити їм рани, — клопітливо говорила Орися, підходячи до світлиці, і зустріла на порозі її двох козаків — одного, переправленого вплинь, з загону Вернидуба, а другого з загону хорунжого. — Вітаю вас з славою, лицарі, — сказала Орися привітно, — і заздрю вашій славі!
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”