клопіткий
[klopitkɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Який потребує багато клопоту, турбот, старань; пов’язаний із труднощами, незручний у виконанні або обслуговуванні.
-
Який викликає клопіт, непорядок; обтяжливий, нав’язливий, докучливий (про людину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клопіткий, р. клопіткого, д. клопіткому, з. клопіткого, о. клопітким, м. клопіткім