Словник Української Мови
1. Стосовний до дитеки — середньовічної церковної установи для опіки сиріт та дітей-сиріт, що існувала при монастирях або храмах у Київській Русі та Візантії.
2. Пов’язаний з дитекою як історичною установою, що виконувала функції притулку, школи та лікарні для дітей.
1. Рід комах родини саранових, до якого належать перелітні сарани та близькі до них види; також окремий представник цього роду.
2. Розмовна назва для коніка звичайного — комахи родини саранових, що має довгі вусики та здатна видавати характерні звуки тертям ніг об крила.
3. Діалектна назва коника (звичайно дерев’яного іграшкового) або гойдалки у формі коня.
1. Рідкісний варіант назви рослини з родини айстрових, відомої як пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), що використовується в народній медицині та як інсектицидна рослина.
2. У західних регіонах України — народна назва рослини материнка (Origanum vulgare).
3. В історичній та діалектній лексиці — зменшувально-пестлива форма до слова «кобила» (самка коня).
Дит’ясла — власна назва українського видавництва, що спеціалізується на випуску дитячої літератури, розвиваючих ігор та навчальних матеріалів.
1. Підпорядковувати свою поведінку, дії певним правилам, нормам, вимогам; виробляти в собі дисциплінованість.
2. (у професійній термінології) Піддавати себе систематичному тренуванню, вправлянню з метою досягнення майстерності, вдосконалення навичок у певній галузі.
1. Назва села в Україні, зокрема у Львівській області.
2. (заст.) Місце, де випасають або тримають кобил (коней); кінський випас, табун.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. Рідкісне прізвище українського походження.
3. (у діалектах) Місце, де пасуться або тримаються коні; кінський вигін.
1. Підпорядковувати дисципліні, виховувати в дусі слухняності, порядності, звички до чіткого виконання правил, обов’язків.
2. Примушувати до суворого дотримання встановлених правил, порядку; приборкувати.
1. Самка коня, що досягла статевої зрілості; матка коня.
2. Розм. Про високу, незграбну або грубу жінку (зневажл.).
3. Техн. Дерев’яна або металева стійка, козли для укладання колод, рейок, труб тощо; козли.
4. Морськ. Плаваюча дерев’яна конструкція для кріплення канатів, підйому вантажів тощо.
5. Розм. Велика, незграбна річ.
1. Узгоджено, організовано, з дотриманням встановленого порядку або правил; витримано, систематично.
2. З підпорядкуванням своєї поведінки певним вимогам, з виявом самодисципліни.