кобила

1. Самка коня, що досягла статевої зрілості; матка коня.

2. Розм. Про високу, незграбну або грубу жінку (зневажл.).

3. Техн. Дерев’яна або металева стійка, козли для укладання колод, рейок, труб тощо; козли.

4. Морськ. Плаваюча дерев’яна конструкція для кріплення канатів, підйому вантажів тощо.

5. Розм. Велика, незграбна річ.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вранці буджу, буджу, кричу, кричу, а вона вивернеться на полу, здорова, як кобила, та тільки сопе… — Од кобили чую! — крикнула Мотря, висунувши голову з сіней.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 2:
— Та менi байдуже до тебе, чорт тебе бери, хоч би й сама все робила — як кобила, здорова! Дак же не поробиш усього сама, то менi через твої вереди кумерцiї вред буде.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”

Приклад 3:
Савчина кобила пролетiла ще декiлька крокiв i гепнулась на землю.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |