Словник Української Мови
1. (від англ. cobbler) Традиційна англомовна страва, девальвація з фруктів або ягід, вкрита шаром печива, бісквітного тіста або крохмальної суміші, що запікається до утворення хрусткої скоринки.
2. (від англ. cobbler) Застаріла назва взуттєвого майстра, шевця, чоботаря.
3. (від англ. Cobbler) Коктейль на основі вина (часто портвейну, хересу або червоного вина), горілки або бренді з додаванням свіжих фруктів, цукру та льоду, що подається у високій склянці.
1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на певну місцевість або рід занять предків.
2. У місцевих говірках — невелика коробка, скринька або ящик для зберігання дрібних речей.
3. Застаріла або діалектна назва для кокона, личинки комахи в захисному оболонці.
1. Стосовний до кобили, властивий їй; призначений для кобил.
2. Уживається у складі зоологічних назв, наприклад: кобилячий волос, кобилячий зуб.
1. Прикметник, що означає належність дитині або зв’язаний з нею, призначений для дітей.
2. Такий, що властивий дитині, характерний для неї.
3. Незрілий, недорослий, такий, що не має достатнього досвіду, серйозності.
1. М’ясо кобили, що використовується як харчовий продукт.
2. Розм. про щось погане, низької якості, недобротне або безглузде (зазвичай про літературний твір, промову тощо).
1. Поводитися як дитина, виявляти дитячі риси в поведінці, вдаватися до дитячих вчинків або манер.
2. (переносно) Ставати наївним, простодушним, довірливим, як дитина.
Кобилярка — власна назва села в Україні, зокрема села у складі Берегівської міської громади Берегівського району Закарпатської області.
Кобилярка — власна назва річки в Україні, правої притоки річки Тиса, що протікає територією Закарпатської області.
1. (рідко) Поводитися як дитина, виявляти дитячі риси в поведінці, міркуваннях або вчинках; дитинячити.
2. (переносно, про рослини) Перебувати на ранній стадії розвитку; бути молодим, незрілим (наприклад, про пагін, бруньку).
Власна назва, що походить від прізвища української письменниці Ольги Кобилянської (1863–1942).
Назва літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської, розташованого у місті Чернівці.
Назва вулиць у різних населених пунктах України, названих на честь Ольги Кобилянської.
1. Рідкісне прізвище українського походження, що походить від назви тварини «кобила».
2. Застаріла або діалектна форма слова «кобила» у значенні самиці коня, кобилиці.