дитячий
[dɪtjɑt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Прикметник, що означає належність дитині або зв’язаний з нею, призначений для дітей.
-
Такий, що властивий дитині, характерний для неї.
-
Незрілий, недорослий, такий, що не має достатнього досвіду, серйозності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дитячий, р. дитячого, д. дитячому, з. дитячого, о. дитячим, м. дитячім
Приклади з художньої літератури
-
у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…— Володимир Сосюра