кобиля

[kobɪljɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що походить від назви тварини «кобила».

  2. Застаріла або діалектна форма слова «кобила» у значенні самиці коня, кобилиці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кобиль, р. кобиля, д. кобилеві, з. кобиль, о. кобилем, м. кобилеві, к. кобилю

Більше записів