дитинячий

[dɪtɪnjɑt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. Властивий дитині, характерний для неї; дитячий.

  2. Такий, що нагадує дитину своєю поведінкою, наївністю, недосвідченістю; дитячої натури.

  3. Призначений для дитини; дитячий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дитинячий, р. дитинячого, д. дитинячому, з. дитинячого, о. дитинячим, м. дитинячім

Більше записів