1. (рідко) Поводитися як дитина, виявляти дитячі риси в поведінці, міркуваннях або вчинках; дитинячити.
2. (переносно, про рослини) Перебувати на ранній стадії розвитку; бути молодим, незрілим (наприклад, про пагін, бруньку).
дитиніти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |