Значення
-
(рідко) Поводитися як дитина, виявляти дитячі риси в поведінці, міркуваннях або вчинках; дитинячити.
-
(переносно, про рослини) Перебувати на ранній стадії розвитку; бути молодим, незрілим (наприклад, про пагін, бруньку).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дитинію, ти дитинієш, він дитиніє, ми дитиніємо, ви дитинієте, вони дитиніють