• дишельний

    1. Який стосується дишля, призначений для дишля або з’єднаний з ним (про деталі, частини конструкції).

    2. Який має дишлі, обладнаний дишлем (про транспортний засіб, знаряддя тощо).

  • коверкотовий

    1. (текст.) Пов’язаний з коверкотом — щільним бавовняним або напівбавовняним тканим матеріалом саржевого переплетення, що має характерні дрібні рубчики на поверхні; виготовлений з такого матеріалу.

    2. (текст., заст.) Схожий на коверкот за фактурою або призначенням (про інші тканини).

  • дичітися

    1. Дивитися злісно, вороже, з ненавистю; кидати злісні погляди.

    2. (переносно) Виглядати похмуро, грізно; мати загрозливий вигляд (про предмети, явища природи тощо).

  • коверкот

    1. Щільна вовняна або напіввовняна тканина з характерним дрібним рубчиком, що утворюється особливим переплетенням ниток; використовується переважно для пошиття верхнього одягу.

    2. Одяг (костюм, пальто тощо), пошитий з такої тканини.

  • дичіти

    1. Ставати диким, втрачати культурні властивості (про рослини).

    2. Дичавіти, ставати непривітним, замкнутим, нелюдимим (про людину).

    3. Зазнавати змін, властивих дикій природі; ставати пустельним, безлюдним, занедбаним (про місцевість).

  • коверзуха

    1. (діал.) Непорядність, нечесність, підступність; хитрість, лукавство.

    2. (діал.) Непорядні, нечесні вчинки; підступи, інтриги.

    3. (діал., перен.) Про хитрого, підступну, лукаву людину (переважно жінку або дівчину).

  • дичковод

    Фахівець з вирощування та розведення дичків (молодих деревців, прищеплених на дику рослину) у плодівництві.

  • коверзун

    Коверзун — власна назва, яка може означати прізвище або псевдонім особи, а також використовуватися як назва персонажа у фольклорі, літературі чи мистецтві.

    Коверзун — у народній творчості (казках, легендах) може бути ім’ям хитрого, вправного та винахідливого персонажа, часто звіра чи чарівної істоти, що вміє викручуватися зі складних ситуацій (від дієслова “коверзувати” — викручуватися, хитрити).

  • коверзуватися

    1. Поводитися нещиро, лукавити, удавати з себе когось, ким не є насправді; обманювати, викручуватися.

    2. (рідко) Бути вибагливим, примхливим (перев. про дитину); капризувати.

  • дичковий

    1. Стосовний до дичка, призначений для нього.

    2. У садівництві: такий, що вирощений із дичка (дикої рослини), прищеплений на дичку або стосується розмноження рослин шляхом щеплення культурного сорту на дичку.