1. Стосується ковзанярів або ковзанярства, властивий їм; призначений для них.
2. Стосується спортивного ковзання на ковзанах (лижах) як виду спорту.
-
ковзанярка
Ковзанярка — жінка або дівчина, яка професійно займається ковзанярським спортом, бере участь у змаганнях з бігу на ковзанах.
Ковзанярка — спортивний ковзан для бігу (зазвичай із довгим лезом), призначений для ковзанярського спорту.
-
дле
1. (вживається з родовим відмінком) Застарілий сполучник, що вказує на мету або призначення чогось; відповідає сучасним сполучникам “для”, “ради”.
2. (вживається з родовим відмінком) Застарілий прийменник, що виражає відношення призначеності, спрямованості дії на об’єкт; відповідає сучасному прийменнику “для”.
-
ковзаняр
Спортсмен, який займається ковзанярським спортом, бере участь у змаганнях з бігу на ковзанах.
Людина, яка вміє кататися на ковзанах або просто катається на них для власного задоволення.
-
ковзанці
1. Різновид зимового взуття з прикріпленими до підмети полозами, призначений для ковзання по льоду.
2. Загальна назва спортивного інвентарю у вигляді полозів, що кріпляться до взуття, або спеціального взуття з полозами для пересування льодом (спортивні ковзанці, фігурні ковзанці, хокейні ковзанці).
3. Розм. Місце, обладнане для катання на таких ковзанах (критий або відкритий майданчик з льодовим покриттям).
-
дияконуватися
діяконуватися — дієслово, що вживається переважно в іронічному чи жартівливому значенні для позначення дій, пов’язаних із надмірним, часто невмілим або невідповідним, втручанням у якусь справу, намаганням щось робити без належної кваліфікації або дозволу.
діяконуватися — (рідк.) виконувати обов’язки диякона під час богослужіння.
-
ковзання
1. Дія за значенням дієслова ковзати; переміщення по гладкій поверхні зі зменшеним тертям, часто з використанням спеціальних пристосувань (ковзанів, лиж тощо).
2. Процес або стан неусталеного, нестійкого руху, пересування, часто з ризиком падіння або втрати рівноваги.
3. Переносне значення: плавний, непомітний перехід від одного стану, якості або теми до іншого.
4. У техніці: відносний рух двох поверхонь, що контактують, одна з яких ковзає по іншій.
5. У фізиці та механіці: вид руху твердого тіла, при якому всі точки тіла рухаються паралельно деякій нерухомій площині.
-
дияконувати
1. Виконувати обов’язки диякона під час богослужіння в християнській церкві.
2. Перен., розм. Поводити себе підлабузницьки, улесливо; займатися підлабузництвом.
-
ковзанка
1. Штучно створена або природна ділянка льоду, призначена для ковзання на ковзанах, лижах, санчатах тощо.
2. Спеціально обладнаний майданчик або споруда з гладкою поверхнею (зазвичай льодовою, рідше асфальтовою або полімерною) для катання на ковзанах, часто має огорожу та обслуговується; ковзання як вид відпочинку чи спорту.
3. Рідко вживана назва для дитячої гірки з гладким жолобом для спуску.