ковзання

1. Дія за значенням дієслова ковзати; переміщення по гладкій поверхні зі зменшеним тертям, часто з використанням спеціальних пристосувань (ковзанів, лиж тощо).

2. Процес або стан неусталеного, нестійкого руху, пересування, часто з ризиком падіння або втрати рівноваги.

3. Переносне значення: плавний, непомітний перехід від одного стану, якості або теми до іншого.

4. У техніці: відносний рух двох поверхонь, що контактують, одна з яких ковзає по іншій.

5. У фізиці та механіці: вид руху твердого тіла, при якому всі точки тіла рухаються паралельно деякій нерухомій площині.

Приклади вживання

Приклад 1:
Дифракція виникає не в довільному напрямку падіння моно х- роматичного випромінювання, тому для її спостереження треба повертати кристал так, щоб кут ковзання задовольняв умову λϕ msind2 = . Якщо обертати кристал або проводити експеримент з полікристалі ч- ною системою, в якій окремі кри сталики орієнтовані довільно, то можна отримати певну систему інтерференційних картин від усіх можливих типів атомних площин певного кристала.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Не ковзання в сенсах, а сенси жаских вислизань. Пронизливий страх відвикання від Бога і болю.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

Частина мови: іменник (однина) |