Значення
-
Ставати диким, втрачати культурні властивості (про рослини).
-
Дичавіти, ставати непривітним, замкнутим, нелюдимим (про людину).
-
Зазнавати змін, властивих дикій природі; ставати пустельним, безлюдним, занедбаним (про місцевість).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дичію, ти дичієш, він дичіє, ми дичіємо, ви дичієте, вони дичіють