1. Ставати диким, втрачати культурні властивості (про рослини).
2. Дичавіти, ставати непривітним, замкнутим, нелюдимим (про людину).
3. Зазнавати змін, властивих дикій природі; ставати пустельним, безлюдним, занедбаним (про місцевість).
дичіти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |