1. Побачити, помітити когось або щось, звернути увагу на когось або щось.
2. (у значенні доконаного виду до дієслова «добачати») Отримати здатність бачити, прозріти (переважно про сліпих).
-
когомологічність
когомологічність — властивість математичних об’єктів (наприклад, груп, алгебр, топологічних просторів), що описується за допомогою когомологій — інваріантів, які кількісно вимірюють певні глобальні структурні особливості цих об’єктів та їх відхилення від точності.
когомологічність — належність до теорії когомологій або пов’язаність з нею (наприклад, когомологічні групи, когомологічні методи).
-
добачатися
1. (до кого, чого) Поступово розрізняти, починати бачити щось нечітке, що з’являється в полі зору; виникати перед очима.
2. (перен., до чого) Ставати помітним, очевидним; виявлятися, проступати (про ознаки, риси, почуття тощо).
-
добачати
1. (застаріле) Бачити, помічати, спостерігати щось, особливо на відстані або при певних умовах.
2. (переносне значення) Уявляти собі, передбачати, усвідомлювати щось майбутнє або приховане; мати прозорливість.
3. (діалектне) Дивитися, вдивлятися, наглядати за чимось.
-
когомологічно
1. (у математиці, зокрема в алгебраїчній топології та гомологічній алгебрі) Спосіб, пов’язаний з вивченням когомологій — інваріантів, що описують глобальну структуру математичних об’єктів (наприклад, топологічних просторів) через властивості функцій або диференціальних форм на них, які є двоїстими до гомологій.
2. (у переносному сенсі) У спосіб, що стосується взаємозв’язків, які мають характер двоїстої відповідності або виявляють глибинну структурну залежність між елементами системи.
-
когомологічний
1. (мат.) Пов’язаний з когомологіями; властивий теорії когомологій, що вивчає властивості математичних об’єктів (наприклад, топологічних просторів) за допомогою спеціальних інваріантів — когомологічних груп.
-
добасуватися
Добасуватися — дістатися, дійти до якогось місця, пересуваючись басом (повільно, важко, тяжкою ходою).
-
когніція
когніція — пізнавальна діяльність людини, що охоплює процеси сприйняття, мислення, пам’яті, уваги, мови та уявлення, спрямовані на отримання, обробку та використання інформації про світ.
когніція — у філософії та психології: здатність до ментального сприйняття та обробки знань, включаючи усвідомлення, інтуїцію та формування суджень.
-
когніційність
когніційність — властивість людини, що полягає в здатності до пізнання, отримання, накопичення, структурування та використання знань; пізнавальна здатність як фундаментальна якість розуму.
когніційність — у філософії та когнітивних науках — сукупність усіх психічних процесів, пов’язаних із сприйняттям, мисленням, пам’яттю, увагою, мовою та розумінням, що лежать в основі отримання знань про світ.
-
добалакуватися
Дістати щось від когось балаканням, довгими розмовами, умовляннями; вивідати, довідатися про щось в результаті балачки.
Довести себе до якогось стану або отримати якийсь результат тривалим балаканням (часто з відтінком невдоволення, втоми).