• когніційний

    Пов’язаний з пізнанням, що стосується процесів сприйняття, мислення, утворення понять, засвоєння знань та інших розумових (ментальних) функцій.

  • добалакувати

    1. Довести розмову до певного моменту або завершення, закінчити балачку.

    2. Розмовляючи, довести когось до певного стану або спонукати до якоїсь дії.

  • когнітологія

    когнітологія — міждисциплінарна наука, що вивчає закономірності отримання, накопичення, перетворення та використання знань (інформації) живими та штучними інтелектуальними системами; об’єднує дослідження з психології, лінгвістики, нейронауки, філософії свідомості, штучного інтелекту.

    когнітологія — (у вузькому значенні) синонім когнітивної психології як галузі психології, що вивчає психічні процеси (сприйняття, пам’ять, мислення, увагу) та їхню роль у поведінці.

  • когнітологічний

    1. (від лат. cognitiō — «пізнання» та грец. λόγος — «вчення») стосовний до когнітології — науки, що вивчає процеси пізнання, мислення, засвоєння та переробки інформації розумом.

    2. пов’язаний із процесами сприйняття, уваги, пам’яті, мови, прийняття рішень та іншими аспектами розумової діяльності людини або інших розумних систем.

  • добалакатися

    Дістатися, дійти до якогось місця, стану або результату тривалою, часто виснажливою розмовою, переговорюванням.

    Довести розмову до якогось небажаного, неприємного наслідку або висновку.

  • когнітолог

    Фахівець з когнітології — науки, що вивчає процеси пізнання, мислення, засвоєння інформації та механізми розумової діяльності людини.

  • добалакати

    1. Довгою розмовою, балачкою виснажити, стомлювати когось.

    2. Розмовляючи, довести до якогось стану або результату.

    3. Заст. Договоритися, домовитися про щось після тривалих розмов.

  • когнітивістика

    Міждисциплінарна наука, що вивчає закономірності отримання, накопичення, перетворення та використання інформації (знань) людиною, тваринами та штучними інтелектуальними системами; об’єднує підходи психології, лінгвістики, нейронауки, філософії, антропології та штучного інтелекту.

  • добазікатися

    Добазікатися — дієслово доконаного виду, розмовне, рідковживане; означає довести базікання (тривалі, набридливі розмови) до певного результату або логічного завершення.

  • когнітивізм

    1. Напрям у психології, що вивчає пізнавальні процеси (сприйняття, пам’ять, мислення, увагу) та розглядає людський розум як систему для переробки інформації, аналогічну комп’ютеру.

    2. Міждисциплінарний підхід у філософії, лінгвістиці, антропології та інших науках, що досліджує розум, ментальні процеси та знання як основу для розуміння поведінки та мовлення.

    3. У педагогіці — теорія навчання, яка акцентує на активній ролі учня в процесі пізнання, конструюванні знань на основі вже наявного досвіду та розумінні.