Значення
-
Напрям у психології, що вивчає пізнавальні процеси (сприйняття, пам’ять, мислення, увагу) та розглядає людський розум як систему для переробки інформації, аналогічну комп’ютеру.
-
Міждисциплінарний підхід у філософії, лінгвістиці, антропології та інших науках, що досліджує розум, ментальні процеси та знання як основу для розуміння поведінки та мовлення.
-
У педагогіці — теорія навчання, яка акцентує на активній ролі учня в процесі пізнання, конструюванні знань на основі вже наявного досвіду та розумінні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. когнітивізм, р. когнітивізму, д. когнітивізмові, з. когнітивізм, о. когнітивізмом, м. когнітивізмі, к. когнітивізме