Словник Української Мови
1. У математиці, зокрема в алгебричній топології — властивість двох неперервних відображень між топологічними просторами бути когомотопними, тобто такими, що одне можна неперервно перетворити на інше, розглядаючи відповідні когомологічні класи.
2. Властивість інваріантності когомологій відносно гомотопічної еквівалентності; факт, що когомологічні групи простору не змінюються при його гомотопічних деформаціях.
1. Докладаючи зусиль, наполегливо прагнути чогось, домагатися чогось, прагнути досягти мети.
2. (розм.) Доводити щось до кінця, завершувати щось, що було розпочате.
3. (заст.) Досягати, діставатися до чогось, торкатися чогось (наприклад, рукою).
когомотопічний (прикметник, математичний термін) — такий, що стосується когомотопій або має властивості когомотопічної еквівалентності; пов’язаний з розділом алгебраїчної топології, що вивчає інваріанти топологічних просторів на основі когомотопічних груп.
1. Завершувати вбивство пораненої, ослабленої тварини або людини; завдавати останнього удару.
2. Доводити до кінця, повного знищення або розгрому когось, чогось (часто у військовому контексті).
3. Розмовне. Набридати, докучати комусь постійними проханнями, вимогами або зауваженнями.
4. Застаріле. Домовлятися, досягати угоди в результаті переговорів.
когомотопність — властивість двох неперервних відображень між топологічними просторами бути когомотопними, тобто такі, що одне можна неперервно перетворити на інше.
когомотопність — відношення еквівалентності на множині неперервних відображень із простору X у простір Y, що дозволяє розбити цю множину на класи когомотопних між собою відображень.
1. (дієслово) Відчувати, сприймати щось додатково до основного відчуття; розпізнавати, усвідомлювати за допомогою інтуїції або непрямих ознак.
2. (дієслово, переносне значення) Передбачати, відчувати наперед можливі наслідки, події або стани; мати передчуття.
1. (У математиці, зокрема в алгебричній топології) такий, що стосується когомотопій або пов’язаний з ними; властивий теорії когомотопій.
2. (Про групи, класи тощо) такий, що класифікує відображення в певний простір з точністю до когомотопії (наприклад, когомотопна група).
когомотонія — у математиці, зокрема в алгебраїчній топології: властивість двох неперервних відображень між топологічними просторами бути гомотопними, тобто можливістю безперервно перетворити одне відображення на інше.
когомотонія — у математиці: теорія, що вивчає інваріанти топологічних просторів на основі гомотопних класів відображень у сфери або інші опорні простори, тісно пов’язана з теорією когомологій.
1. (розм.) Побачити, помітити когось або щось, звернути увагу на щось.
2. (перен., розм.) Зрозуміти, усвідомити щось, дійти до чогось розумом.
1. Розділ алгебричної топології, що вивчає властивості топологічних просторів за допомогою інваріантів, які називаються когомологічними групами; теорія, двоїста до гомології.
2. Система абелевих груп (або модулів), що зв’язана з певним математичним об’єктом (наприклад, топологічним простором, групою, алгебричною структурою) і є важливим інваріантом для його вивчення.