Словник Української Мови
Буква
1. Завершувати вбивство пораненої, ослабленої тварини або людини; завдавати останнього удару.
2. Доводити до кінця, повного знищення або розгрому когось, чогось (часто у військовому контексті).
3. Розмовне. Набридати, докучати комусь постійними проханнями, вимогами або зауваженнями.
4. Застаріле. Домовлятися, досягати угоди в результаті переговорів.
Приклад 1:
Все повторюєте, що ви залізні… Але проти нас, проти народу, проти нашої крові ваше залізо — це тільки олово… І мені вас жаль… Ви мені говорили про дівчину… Ви мені говорили про матір… Ви, здається, говорили про дітей, про любов, про щастя, — уживаючи й ці аргументи, щоб розчавлювати нас, щоб добивати нас… Так от, — ви нас розчавите (о, ви дуже багатьох розчавите! ), розіб’єте плашма об підлогу… Ви чуєте, як «він» там кричить?
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”