1. (від «жизнь») — стосовний до життя, властивий життю; життєвий (заст., рідко).
2. (від «жиза») — стосовний до жизи (рідкісного металевого сплаву); зроблений із жизи (заст.).
Словник Української Мови
1. (від «жизнь») — стосовний до життя, властивий життю; життєвий (заст., рідко).
2. (від «жиза») — стосовний до жизи (рідкісного металевого сплаву); зроблений із жизи (заст.).
1. Місто в Калузькій області Росії, центр Жиздринського району, розташоване на річці Жиздра.
2. Річка в Калузькій області Росії, ліва притока Оки.
1. Розмовна назва грошей, готівки, коштів (зазвичай у множині).
2. Заст. Дрібні монети, мідні гроші.
1. (діал.) Зменшувально-пестлива форма від слова “жила” у значенні кровоносна судина, вена.
2. (перен., розм.) Про тонку, гнучку, витягнуту лінію, смужку чогось (наприклад, рідини, світла): “жижка меду”, “жижка світла”.
3. (перен., розм.) Про невелику кількість міцного алкогольного напою, горілки.
1. Рідка каша, рідке тісто або інша напіврідка їжа.
2. Рідка, розведена водою маса, розмокла грязь; рідке болото.
3. Рідка суміш, суспензія або розчин, що утворюється в процесі технологічної обробки (наприклад, гірнича, цементна жижа).
4. Розм. Про будь-яку неприємну на вигляд рідку або напіврідку субстанцію.
1. Власна назва, що вживалася в історичних документах для позначення єврейської громади, її самоврядування або території компактного проживання євреїв у місті (наприклад, “Київська жидівчин”).
2. У сучасній мові — застарілий та етнічно образливий синонім до слів “єврейський”, “юдейський”, що стосується релігії, культури чи побуту євреїв (наприклад, “жидівчин закон”).
1. Історична назва села в Україні, що нині має іншу офіційну назву (наприклад, село Богданівка у Вінницькій області до 1946 року називалося Жидівча).
2. Рідковживана назва місцевості, де колись компактно проживали євреї.
1. Стосовний до жидів (євреїв), що стосується єврейського народу, його культури, релігії, побуту; єврейський.
2. Стосовний до юдаїзму як релігії; юдейський.
1. Застаріла назва юдаїзму — релігії єврейського народу, що ґрунтується на Старому Заповіті (Торі) та Талмуді.
2. У переносному, зазвичай зневажливому значенні — скупість, скнарість, користолюбство (використовується як образливий стереотип).
1. Народна назва рослини з родини айстрових (Asteraceae), відомої як маруна чи роман (Chrysanthemum parthenium), яка традиційно використовується в народній медицині та має характерний гіркуватий запах.
2. У деяких регіонах — народна назва інших видів рослин з гірким соком або специфічним запахом, зокрема, видів роду полин (Artemisia).