1. Дістатися до місця призначення, витративши на це значний час; дотягтися, дібратися (часто з відтінком невдоволення або іронії).
2. Довго йти або їхати кудись, відчуваючи при цьому фізичний дискомфорт (від стомлення, спеки тощо).
-
колотвиця
Колотвиця — власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
Колотвиця — власна назва річки в Україні, правої притоки Стиру, що протікає у Львівській та Волинській областях.
-
колот
1. (діал.) Те саме, що колотнеча — бійка, сварка, сутичка; метушня, галас.
2. (діал.) Те саме, що колотнеча — важке, скрутне становище, неприємність.
3. (діал.) Те саме, що колотнеча — велика кількість чогось, натовп.
4. (діал.) Те саме, що колотнеча — різка, сильна тривога, переляк.
5. (діал.) Те саме, що колотнеча — сильний шум від удару, гуркіт, грюкіт.
-
догрівати
1. Доводити до потрібної температури, нагрівати щось, що вже було теплим, але охололо, або додатково нагрівати до більш високої температури.
2. Тривалий процес повільного нагрівання, обігрівання протягом певного часу.
3. Перенісне значення: посилювати, активізувати якісь почуття, стан, процес (наприклад, догрівати інтерес, конфлікт).
-
колосітися
1. Розвивати колос, формувати колос (про злакові рослини).
2. Викидати суцвіття у вигляді колоса (про інші рослини).
3. Покриватися численними піднятими, стирчачими предметами, утворюючи щось схоже на колосся.
-
догрібатися
1. Дістатися, дотягнутися до чогось, зазвичай віддаленого або важкодоступного, за допомогою рук або якогось знаряддя, часто з докладанням зусиль.
2. Перен. Довго та наполегливо намагаючись, знайти, з’ясувати, дізнатися щось, дійти до суті явища або істини.
-
колосіти
1. (Про злакові рослини) Викидати колос, починати колоситися.
2. (Переносно) Розвиватися, досягати розквіту, ставати помітним, значним.
-
догрібати
1. Дійти до певного місця або стану, грібаючи (рухаючи щось граблями, руками або подібним знаряддям).
2. Дістати, притягнути до себе щось, що знаходиться на деякій відстані, за допомогою руху, схожого на грібання.
3. Перен. З великими зусиллями, ледве досягти чогось, добути щось, часто після тривалої праці або боротьби.
-
колосіння
1. Біологічна фаза розвитку злакових рослин, коли з вузла кущіння виходить стебло (соломина) і формується суцвіття — колос або волоть.
2. Період, коли у злакових культур (наприклад, жита, пшениці, ячменю) наступає ця фаза і стає видимим майбутнє суцвіття.
-
догромадитися
1. Дійти до певного стану, досягти чогось шляхом тривалої, наполегливої праці або діяльності, часто з відтінком важкощів або повільного прогресу.
2. (Розм.) Дістатися, прибути кудись, подолавши шлях, часто з труднощами або після довгої дороги.