Словник Української Мови
1. Мінерал класу силікатів, різновид амфіболу, що має складний хімічний склад (натрієво-магнієво-залізистий силікат) і зустрічається у вигляді темно-зелених, бурих або майже чорних призматичних кристалів; названий на честь українського геолога Єтманова.
2. Заст. Представник або прихильник гетьманського руху, зокрема часів Гетьманату Павла Скоропадського (1918 р.).
Властивість речовини, що за своєю консистенцією, еластичністю або прозорістю нагадує желатин; стан, близький до желеподібного.
Схожий на желатин за консистенцією, в’язкістю та прозорістю; такий, що має властивості желе або студенистої речовини.
1. Скорочене позначення євротесту (Eurotest) — стандартизованого європейського методу оцінки якості дорожнього покриття.
2. У комп’ютерних технологіях — скорочення від англійського “End-to-End Testing” (скорочено E2E), що означає комплексне тестування програмного забезпечення, яке імітує реальну роботу користувача з системою від початку до кінця.
1. (заст.) Те саме, що є (дієслово-зв’язка в наказовому способі теперішнього часу).
2. (заст., розм.) Те саме, що їсти (дієслово в теперішньому часі).
3. (заст., уживається як частка) Підкреслює реальність, істинність, наявність чогось; справді, дійсно, таки.
1. (про речовину) Який має властивості желатину; студенистий, желеподібний.
2. (у біології, медицині) Який містить желатин або виготовлений на його основі; що стосується середовища, поживного субстрату тощо з желатином.
1. Філософський термін, що означає внутрішню, істинну сутність явища або предмета, те, що робить його саме цим предметом і відрізняє від інших; сутність.
2. У літературі та вживанні, близькому до архаїчного: жива істота, створіння, істота.
Желатинографія — метод копіювання креслень, рукописів та інших зображень за допомогою желатинового шару, на який нанесено світлочутливу емульсію.
Желатинографія — власна назва конкретної фірми або установи, що спеціалізувалася на виготовленні копій за однойменним методом, наприклад, фотомеханічного відділу в архівах чи друкарнях.
Єсперсен — прізвище данського мовознавця Отто Єсперсена (1860–1943), одного з найвпливовіших лінгвістів XX століття, автора праць з англійської граматики, фонетики, теорії мови та історії мовознавства.
Єсперсен — назва лінгвістичних термінів або понять, запропонованих або детально досліджених Отто Єсперсеном (наприклад, “теорія прогресії Єсперсена”, “аналітична синтаксична теорія Єсперсена”).
1. Який складається з желатину та гліцерину, містить ці компоненти як основу.
2. Який стосується суміші або сполучення желатину та гліцерину, зазвичай у технологічних процесах (наприклад, у виробництві капсул, покриттів).