Словник Української Мови
Буква
1. Біологічна фаза розвитку злакових рослин, коли з вузла кущіння виходить стебло (соломина) і формується суцвіття — колос або волоть.
2. Період, коли у злакових культур (наприклад, жита, пшениці, ячменю) наступає ця фаза і стає видимим майбутнє суцвіття.
Приклад 1:
Зразки рослин відбирали у фази кущіння, трубкування, колосіння та фазу достигання зерна (зерно і солома окремо). 162 Спостереження свідчать про те, що досліджувані сорти по різному накопичують елементи живлення.
— Тютюнник Григорій, “Вир”