Словник Української Мови
1. Декоративна рослина родини маслинових з ароматними білими або жовтими квітами, що часто вирощується в садах і парках; також відома як ясмин.
2. Народна назва деяких видів чагарникових рослин з пахучими квітами, зокрема бузку звичайного (Syringa vulgaris), що в науковій номенклатурі не належить до роду Jasminum.
Вигук, який виражає запевнення, обітницю або клятву, підкреслюючи щирість сказаного через звернення до Бога як свідка.
Вигук, що вживається для посилення емоційного забарвлення висловлювання (здивування, обурення, нетерпіння тощо).
1. (діал., зах.) Страшно, жахливо; так, що викликає страх або відчуття небезпеки.
2. (діал., зах.) Дуже сильно, надзвичайно, вкрай (про ступінь прояву якості або дії).
1. Стосунок до єзуїтів — членів католицького чернечого ордену Товариства Ісуса (Societas Jesu), заснованого Ігнатієм Лойолою в 1534 році, або до їхньої діяльності, установ, навчальних закладів.
2. Характерний для єзуїтів; такий, що відрізняється хитрістю, лукавством, облудністю, прихованою метою під маскою побожності або доброзичливості (переносне значення, що виникло через поширені стереотипи про методи діяльності ордену).
Жаский — прикметник, що походить від власної назви Жаска (назва села в Україні, зокрема в Одеській області) і вживається для позначення характерних ознак, властивостей або походження, пов’язаних із цією місцевістю.
1. Поводитися лицемірно, облудно, приховуючи справжні наміри під маскою доброчесності та побожності (за асоціацією з негативною стереотипною характеристикою членів Товариства Ісуса — єзуїтів).
2. Уживати хитрі, викрутливі, нещирі висловлювання; говорити двозначно, лукаво.
1. (Jas) — власна назва річки в Україні, лівої притоки Сіверського Донця, що протікає у Харківській області.
2. (JAS) — абревіатура, що може позначати різні організації або поняття, наприклад, Японське анестезіологічне товариство (Japanese Association of Anesthesiologists) або молодіжну військову організацію «Югославська народна армія» (Jugoslovenska Armija).
Діяти, поводитися як єзуїт; виявляти лицемірство, лукавство, приховувати справжні наміри під маскою побожності, доброчесності або щирості.
Бути членом Товариства Ісуса (ордену єзуїтів); належати до цього релігійного ордену або діяти від його імені (заст., іст.).
1. Піддаватися тепловій обробці на розпеченій поверхні (сковороді, грилі тощо) для набуття рум’яного кольору та специфічного смаку; обсмажуватися без рідкого середовища, часто з невеликою кількістю жиру.
2. (переносне значення) Відчувати сильний спеку, паритися від високої температури повітря; перебувати в умовах нестерпної спеки.
3. (розмовне) Сильно бентежитися, хвилюватися, переживати через щось.
1. Релігійний орден Римсько-католицької церкви, заснований Ігнатієм Лойолою в 1534 році; Товариство Ісуса.
2. Діяльність, методи поведінки або світогляд, характерні для членів ордену єзуїтів, зокрема принцип «ціль виправдовує засоби», хитрість, пристосуванство, лицемірство.
3. Переносно: лукавство, облудність, приховані підступні наміри під маскою доброзичливості та щирості.