Значення
- (Лінгвістика) –
Вигук, який виражає запевнення, обітницю або клятву, підкреслюючи щирість сказаного через звернення до Бога як свідка.
- (Лінгвістика) –
Вигук, що вживається для посилення емоційного забарвлення висловлювання (здивування, обурення, нетерпіння тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. єй-бог, р. єй-бога, д. єй-богові, з. єй-бога, о. єй-богом, м. єй-богові, к. єй-боже