жидівчин
[ʒɪdiʋt͡ʃɪn] Прикметник
Буква:Ж
Значення
- (Історія) –
Власна назва, що вживалася в історичних документах для позначення єврейської громади, її самоврядування або території компактного проживання євреїв у місті (наприклад, “Київська жидівчин”).
- (Лінгвістика) –
У сучасній мові — застарілий та етнічно образливий синонім до слів “єврейський”, “юдейський”, що стосується релігії, культури чи побуту євреїв (наприклад, “жидівчин закон”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. жидівчин, р. жидівчиного, д. жидівчиному, з. жидівчиного, о. жидівчиним, м. жидівчинім