жидівчин

[ʒɪdiʋt͡ʃɪn] Прикметник

Буква:Ж

Значення

  1. (Історія) –

    Власна назва, що вживалася в історичних документах для позначення єврейської громади, її самоврядування або території компактного проживання євреїв у місті (наприклад, “Київська жидівчин”).

  2. (Лінгвістика) –

    У сучасній мові — застарілий та етнічно образливий синонім до слів “єврейський”, “юдейський”, що стосується релігії, культури чи побуту євреїв (наприклад, “жидівчин закон”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жидівчин, р. жидівчиного, д. жидівчиному, з. жидівчиного, о. жидівчиним, м. жидівчинім

Більше записів